Наша память - кладовище по вулиці Зеленій у м. Чернівці
- 16.07.2009 00:17Наше місто яке має багату та велику історію також має свій малий некрополь це кладовище по вулиці Зеленій. Коли проходиш кладовищем ти немов проходиш через часовий простір. Саме тут спочивають душі відомих і маловідомих наших городян. Одні могили добре збереглись хоча налічують уже понад століття на інших навіть не збережені надгробні плити.
Над скульптурами і пам'ятниками працювало декілька поколінь майстрів, їх імена зазначені на гробівцях, наприклад, Москалюк. Вишукані поховання австрійського періоду, квадратні румунські стели, польські каплиці, родинні склепи кінця XIX - першої половини буремного ХХ ст.
Спочатку на заснованому у 1866 році цвинтарі ховали жертв інфекційної епідемії. Потім заможних, видатних і простих городян. Територію і християнського, і єврейського (з іншого боку вулиці Зеленої) кладовища було акуратно розплановано на ділянки, розділені доріжками, католики і православні мали свої частинки. В центрі кладовища знаходились загальні могили, по периметру - багаті і видатні, була навіть алея бургомістрів. Зараз там, на жаль, безпорядок.
Історія кладовища переплетена з історією Чернівців. До Першої світової війни - Австро-Угорської монархії, міжвоєнний період пройшов під владою Румунії. В Чернівцях була велика єврейська громада, разом уживались мадяри, молдавани, поляки, німці-протестанти. Після 1944 року настала радянська влада, якій особлива історична культура попередників була чужа і ворожа. А нам тепер, в результаті, просто мало невідома.
Пам'ятники, які сьогодні залишились - це рештка тієї слави, на кінець 1940-х років велика кількість їх була знищена. В середині 1990-х відновили мізерну частинку румунських поховань Першої світової війни, де були поховані 16 тисяч бійців на 1,5 га землі.
Одним словом, якщо історичне ядро Чернівців - це збудоване австрійцями європейське місто XIX ст., то на Руському кладовищі в усі часи панує Середньовіччя. На невеличкій території лежать вже в декілька шарів австрійські, румунські, радянські цивільні та військові кістки. За часів Незалежності заповнене кладовище відкрили для нових поховань. Останні роки історико-культурний заповідник "Кладовище по вул. Зеленій" перебуває в стані перманентного занепаду, бідності і війни. Навколо нього зводять сучасні фінансові та старі історичні й політичні рахунки. На кладовищі цілі фрагменти розбитих старих пам'ятників, відкриті склепи, засмічені каплиці, зсунені й розбиті важкі могильні плити з залізними кільцями, заповнені водою (помилка ще тих копачів) глибокі могили, видертий з землі простий чорний хрест (можливо, була могила небагатої людини, а тепер "вільна" ділянка). Бідні поховання австрійського і румунського періоду постраждали найбільше в цьому конфлікті живих і мертвих - їх просто-напросто вже немає.
Зсуненим і розбитим могильним плитам знайдеться декілька пояснень. Є в Чернівцях медінститут. Ще за радянських часів ходили чутки, що для студента-медика мати чужий череп у власній колекції - питання честі. Спускались в склепи і ворушили старі труни в пошуках скарбів "джентльмени удачі" радянського періоду.
Капіталістичний лад приніс нові проблеми: багато сміття, майже не доглядається і мало впорядкована, не всі старі могили доглянуті, не ведеться перелік і реставрація архітектурно-історичних пам'яток. Взагалі, вкрасти непомітно для громадського загалу можна багато чого. А чужу могилу - не завжди. Коли серед монументальних надгробків початку XX століття з'являється свіжий сусіда, то сумнівів не виникає. Єдине питання: чому живим не жаль знеславити свого родича, об'явивши його крадієм перед кожним перехожим?
Перлини зарослого і занедбаного єврейського кладовища залишились поза нашим об'єктивом не кожний наважиться лізти в ці хащі, пам'ятаючи розповіді мого друга, якому довелось там побувати на початку 1990-х і бачити розриті могили з кістками та свитками Тори (священні книги та предмети, що містять слова Тори, але вийшли з вжитку заборонено викидати, тому їх окремо хоронять).
В глибині єврейського цвинтаря є могили мусульман російської армії Першої світової війни. Стоїть пам'ятник у вигляді стовпа, на ньому півмісяць і зірка. Також треба нагадати про захоронення тут румунських вояків які упали на буковинські землі під час Другої світової війни.
Сьогодні навіть вандали не лізуть в хащі, а перекидають надгробки біля центральної дороги.
З іншого боку, юдейські могили турбують тільки вандали-антисеміти, а християнські - самі християни для VIP-поховання нових християн і викидання старих на смітник.Чи достойні ті хто там найшов сій останній притулок такі знущання та плюндрування могил?
Степан Карачко, краєзнавець, для "Платинової Буковини"
Історико-культурний заповідник «Кладовище по вул. Зеленій»(Чернівці) фотогалерея
Коментарі (0)
Другие новости:
- 21.11.2024 14:56
- 15.11.2024 13:14
- 15.11.2024 12:27
- 08.11.2024 11:46
- 31.10.2024 11:40
- 30.10.2024 09:01
- 29.10.2024 16:37
- 29.10.2024 09:25