Степан Карачко дослідив унікальні документи чернівецького архіву. Фото автора
- 07.06.2009 12:13Унікальна скарбниця буковинської історії
Історія Буковини як невід'ємна складова частина історії нашого буковинського народу, який століттями створював та був свідком цих історичних подій. Панування на буковинських землях Дунайської монархії, Румунії монархії та Російської імперії сьогодні привертає до себе увагу вчених багатьох країн. Дослідження історії нашого краю є актуальним оскільки дозволить: по-перше, переосмислити і адекватніше відтворити минулі події історії краю у контексті просторово-часового плетива європейської історії, належним чином заповнивши його буковинською проблематикою; по-друге, відповідно оцінити ряд маловідомих фактів і подій, які відображені в наші архівні скарбниці.
Століттями наш буковинський край через різні причини перебував у складі різних держав. Територія сучасної Буковини в 10-11ст. входила до складу Київської Русі, в 12-14 ст. до Галицького князівства. У другі половині 14ст. до Молдавського князівства. В цей час центрами цих земель були міста Василів, Городок, Сучава, Онут та ін. Після монголо-татарської навали зв'язки Буковини з галицько-волинськими землями послабились, що привело до утворення тут на початку 14 ст. окремої Шипинської землі, яка визнавала зверхність золотоординських ханів. У 40-50-х роках 14 ст. буковинські землі перебували під владою Угорщини, король якої Людовик призначив сюди намісником воєводу Драгоша, який сприяв переселенню на Буковину румунського населення з Семигороддя (Трансільванії) та Мармарощини.
В1774 році більша частина нашого краю була приєднана до Австрії, а східна частина Буковини, Хотинщина до 1812 року залишалась у складі Молдавської держави. За Бухарським мирним договором між Росією та Туреччиною 1812 року Бессарабія, а разом з нею і Хотинщина увійшла до складу Російської імперії… Ми з вами пригадали коротку історія нашого краю, яка відображена в документах архіву. Наша архівна скарбниця яка сьогодні налічує понад 2,5 міліонна документів це немов живий ланцюг що поєднує нас з тими хто жив і розбудовував ці землі. Архіви постійно зберігали та поповнювались, відображали історичний, культурний, політичний стан та поповнювалась документальну спадщину цього великого на історію краю. Треба визнати, що чужоземці, які тут правили не тільки експлуатували цей край, але й привносили щось своє, що в кінцевому наслідку ми сьогодні можемо спостерігати це архітектурний та культурний ландшафт . Віками проживаючи поряд, різні народи не тільки були шанувальниками Буковини, чого від них не відбереш, не вивезеш і не заборониш, але завжди дотримувались підняття патріотичного духу буковинців, який можна відчути тільки в цьому краї.
Цей дух багато культурності, дух співжиття і взаємоповаги представників різних культур став основним стержнем нашої історії. Він і сьогодні викликає почуття поваги до цієї землі та її людей. Безумовно що самий більший вплив на Буковину на її історію мала Австро – Угорська імперія яка проіснувала тут 144 роки.
Історія нашого архіву розпочинається 1 листопада 1907 року коли розпочав діяльність Крайовий архів Буковини, директором якого було призначено професора кафедри Східної Європи Чернівецькою університету Володимира Мільковича.
Діловодство на Буковині велося в основному чотирма мовами це німецькою, російською, румунською, та звичайно українською.
А в листопаді 1918 року припинив свою діяльність в зв’язку з розпадом Австро-Угорщини. 22 вересня 1924 року створена Комісія державних архівів Буковини. В 1938 році вона реорганізована в Регіональну дирекцію державних архівів, яка проіснувала до червня 1940 року.
1 листопада 1940 року розпочав свою діяльність Чернівецький обласний історичний архів, робота якою була перервана ІІ світовою війною. Архів поновив свою діяльність у квітні 1944 року, тоді ж був перейменований в Державний архів Чернівецької області. Підпорядковувався архівному управлінню НКВС по Чернівецькій області.
Сьогодні Державний архів Чернівецької області є унікальною скарбницею документів з історії нашого буковинського краю. В своїх архівосховищах зберігає 4080 фондів, що нараховують 1468608 справ та 2053 одиниць зберігання науково-технічної документації, 1072 одиниць зберігання кінодокументів, 65900 одиниць зберігання. фотодокументів. 555 одиниць зберігання фонодокументів, крайні дати яких 1775-2001рр. З кожним роком ці цифри змінюються так як архів поповнюється новими фондами.
В архіві сконцентровані документи установ, організацій та підприємств, що існували на території Північної Буковини та колишньою Хотинського повіту Бессарабської губернії Росії від 1775 року до возз’єднання з УРСР, а також Чернівецької області України (1940-1941 рр.; 1944-2001рр.). До складу архіву входять також документи установ періоду тимчасової румуно-німецької окупації 1941-1944рр.
Найдавніші документи архіву - це колекції зібрані комісією державних архівів Буковини та дослідником історії Буковини Францом Вікенгаузером і відносяться до ХV ХVIII століття, коли Буковина входила до Молдавського князівства. Це грамоти молдавських господарів та воєвод про право власності монастирів та приватних осіб на маєтки, землю, пасовиська, документи про затвердження угод купівлі-продажу нерухомого майна, встановлення меж общинних землеволодінь, поділ маєтків між спадкоємцями; акти угоди свідоцтва, що відображають події політичного та економічного життя, діяльність православної церкви на Буковині, грамоти про визнання дворянських титулів, заповіти, історичні, економічні, географічні характеристики населених пунктів Буковини, відомості про відносини краю з сусідніми країнами, будівництво міст, фортець, діяльність ремісничих цехів.
Документи - рукописні оригінали та копії на старомолдавській, старослов’янській мовах з перекладом на німецьку та румунську мови.
До найдавніших документів архіву відносяться: копія грамоти молдавського воєводи 1418 року про визнання прав власності та встановлення межових кордонів маєтків Опришени та Привороки (німецький переклад з старомолдавської) та купчий привілей молдавського господаря Петра стольнику Іону Лупу на село Черканул від 1546 року, написаний на пергаменті кирилицею. Найдавніші документи, представлені також договорами купівлі-продажу та іншими матеріалами про право власності на маєтки Глибока, Василів, Южинець, Жадова, Чуньків, Шишківці, Кулівці, Заставна, Тисовець, Багринівка, Ставчани (1595, 1625-1629, 1648, 1664-1790рр.), грамотами про встановлення межових кордонів населених пунктів Буковини: Задубрівка, Ширівці, Шишківці, Новоселиця. Серед документів також історичний, географічний опис містечок, підпорядкованих Кимполунзькій камеральній управі (1800р.), матеріали про утворення та діяльність церков на Буковині (1840-1846рр.), грамоти, купчі записи та інші документи стосовно сіл Хотинського повіту (1644-1665 рр.), грамоти молдавського воєводи Григорія Гіки про передачу маєтків у володіння монастирів (1737р.).
У фондах установ австрійського періоду: Військової адміністрації Буковини (1775-1786рр.), Галицького намісництва в справах Буковини (1775-1861рр.). Буковинської окружної управи (1786-1853рр.) висвітлені суспільні відносини в краї, порядок управління Буковиною (1778-1820 рр.), міськими (1826 р.) та сільськими (1822-1847 рр.) общинами, питання включення Буковини до складу Галичини та управління нею (1786р.), опис державних кордонів Буковини, адміністративно-територіальний устрій: відокремлення хуторів, утворення самостійних общин, переведення сіл у категорію торгових містечок, становище населення краю, колонізація краю, надання пільг колоністам, правове становище національних меншин, що поселилися на Буковині, права власності на маєтки, розслідування земельних конфліктів та скарг селян на збільшення панщини, загарбання поміщиками земельних ділянок та утиски, система землеволодіння та землекористування, стан сільського господарства, боротьба селян за землю, аграрний рух у 40-х роках XIX ст., селянське повстання під проводом Лук'яна Кобилиці. Є документи про історичні події пов'язані з Великою Французькою революцією, наполеонівськими війнами, численними Балканськими війнами, революціями 1848р. у Німеччині, Австрії, Франції та інших країнах. Особливу значимість мають документи судових процесів селянських громад з поміщиками, кінця XVIII - середини XIX ст., що характеризують передумови відміни кріпосного права на Буковині.
В архіві зберігаються документи фондів Буковинської крайової управи, виконавчою комітету Буковинського сейму, митрополії Буковини, Чернівецького міського магістрату, крайового суду Буковини, повітових управ.
Документи цих фондів розповідають про проведення виборів до Державної Палати Послів Австрії, Буковинського сейму, міських магістратів та сільських управ, політичну та адміністративну реформи (1859-1862рр.; 1910-1912рр.; 1918 р.), адміністративно-податковий поділ, введення та стягнення податків та зборів, заснування та діяльність торгово-промислової палати, стан сільського господарства, стан промисловості, відкриття фабрик, заводів, здачу в оренду підприємств, діяльність акціонерних товариств, становище робітників, будівельний статут Буковини, будівництво шосейних доріг, організацію лісоохорони, діяльність лісових корпорацій, організацію поштового, телеграфного та телефонного зв'язку, будівництво га ремонт залізниць, автомобільного транспорту, освіти (відкриття та діяльність початкових шкіл, гімназій, ліцеїв, фахових шкіл, університету).
В цих фондах є матеріали про заснування, визначення правовою стану та діяльність політичних, культурно-освітніх, релігійних, профспілкових, студентських, благодійних організацій та товариств, правове становище різних віровизнань, затвердження на посадах митрополитів, призначення та переміщення священиків; нагляд за православними парафіями, монастирями, старообрядницькими, євангелістськими, єврейськими релігійними громадами, майновий стан православної та католицької церков Буковини.
Документи фондів Буковинської окружної та крайової управ, Чернівецького міського магістрату, примарії м.Чернівці, префектури Чернівецького повіту розповідають про будівництво головного міста Буковини, спорудження офіційних та громадських будівель тощо.
У цих же фондах є багато документів про розвиток культури і мистецтва краю, зокрема створення і діяльність національних культурно-освітніх товариств, організацію та проведення гастролей театральних труп, відкриття кінотеатрів, є відомості про письменників І.Франка, Ю.Федьковича, О.Кобилянську, М.Емінеску, Г.Асакі, О.Маковея, композиторів С.Воробкевича, Ч.Порумбеску, художників М.Івасюка, Е.Бучевського, Є.Максимовича та ін.
У фондах румунського періоду: президійного бюро міністра делегата, секретаріату Міністерства внутрішніх справ, державного міністра в справах Буковини, другого міністерського директорату Буковини, повітових та волосних префектур, примарії м.Чернівці та примарій сільських комун містяться документи про румунізацію краю, закриття українських шкіл, заборону української мови.
Документи судових та поліцейських органів секретаріату міністерства юстиції (1918-1940рр.), адміністративного суду Буковини, повітових трибуналів, квестури поліції Чернівецького окружного інспекторату поліції, сільських судів розповідають про окупаційний режим. Хотинське повстання (1919р.), соціал-демократичний, комуністичний та український національно-визвольний рух, а також антифашистську боротьбу населення в роки ІІ світової війни. В цих же фондах зберігаються документи про проведення аграрної реформи в 20-х роках.
В архіві зберігаються фонди установ Російської імперії, які існували на території Хотинського повіту Бессарабської губернії (1812-1917рр.) та Чернівецької губернії періоду І світової війни (1914-1917рр.).
Документи радянського періоду (1940-1941рр.; 1944-2001рр.) представлені в фондах Рад, їх виконкомів, а також управлінь та відділів останніх, органів суду та прокуратури, господарських установ. Особливу цінність мають документи про націоналізацію землі, банків, промислових підприємств, установ торгівлі; колективізацію сільського господарства, створення нових промислових підприємств, розвиток науки, освіти і культури.
Окрема група фондів складається з документів Губернаторства провінції Буковини, обласної комісії сприяння розслідуванню злочинів німецько-фашистських окупантів на території Чернівецької області, органів румунської поліції та жандармерії, колекції спогадів колишніх в'язнів гетто та концтаборів. До цих матеріалів належать понад 10 тисяч фільтраційних справ, що надійшли з УСНБ України в Чернівецькій області на громадян, які під час війни були вигнані на роботу в Німеччину та Румунію, перебували там в концтаборах.
Серед особових виділяються фонди: австрійського урядовця та історика Франца Адольфа Вікенгаузера (1809-1891рр.); австрійського історика, професора Чернівецького університету Фердинанда Циглауера (1829-1906 рр.); румунського історика та громадського діяча Іона Ністора; буковинських поетів: Параски Амбросій, Івана Кутеня; вчителя та журналіста Іларія Карбулицького; лікаря га скульптора Опанаса Шевчукевича; народних артистів України: Володимира Сокирка, Петра Міхневича, Галини Янушевич; народного депутата СРСР від Буковини, професора Чернівецького держуніверситету, колишнього посла України в Румунії Леонтія Івановича Сандуляка та ін.
Науково-довідкова бібліотека нараховує: 27495 книг та брошур, 746 річних підшивок журналів, 3530 спеціальних видань, 3187 річних підшивок газет. У бібліотечному фонді представлена література довідкового характеру: енциклопедії, довідники адміністративно-
Серед найдавніших видань рукописна книга “Карти п'яти частин світу”. II частина. Карги Німеччини, Швейцарії, Італії, Франції, Нідерландів, Іспанії та Португалії виконані Ігнатом Альбрехтом у Відні в 1791 році. Серед книг багато рідкісних видань ХIV-ХVIII століть латинською, італійською, німецькою, французькою та румунською мовами. Є в бібліотеці зібрання законів Австро-Угорщини, Буковини, стенографічні протоколи засідань Буковинського сейму, вісники розпоряджень Буковинської крайової управи, збірники фінансових органів Буковини, кошториси, звіти, доповіді Хотинської повітової земської управи, звіти про переписи населення Буковини, колекції документів з історії Буковини, видані Румунською Академією наук.
Кінодокументами архів комплектується з 1970 року. Найраніший кінодокумент - документальний фільм "Буковина земля українська";, знятий в 1940 році після возз'єднання Північної Буковини з Україною. Серед кінодокументів сюжети воєнної кінохроніки 1944 року, телесюжети про розвиток промисловості, сільського господарства, науки і культури, охорони здоров'я. Фотодокументи поступили в архів в 1962 році. Серед них фотонегативи, оригінали на склі 1910 року, на яких зображення пам'ятників архітектури м.Чернівці; фото учасників національно-визвольного руху краю, відомих людей, письменників, художників, акторів, почесних громадян м.Чернівці.
Зріс інтерес до пошуку свого родоводу, тому документ актових записів громадянського стану постійно використовуються при наведенні генеалогічних довідок, адже в архіві зберігаються такі документи, починаючи з 1840 року. Архів веде також видавничу справу в цьому році видав перший том «Путівник по архівним фондам державного архіву Чернівецької області» та готується до друку три томи «Анотований реєстр описів справ фондів державного архіву Чернівецької області»(робоча назва).
На сьогодні державний архів Чернівецької області по обсягу документів є одним з найбільших в Україні та перший якому виповнилось 100 років. В архіві ведеться велика клопітка робота по наданню громадянам архівних довідок як правого характеру так і генеалогічних запитів з країн ближнього та далекого зарубіжжя.
Архів сьогодні працює у нових умовах сучасних архівних технологій це оргтехніка комп’ютерні архівні програми які дають можливість швидше працювати з архівними документами. Державний архів чернівецької області має нове сучасне приміщення. В нові будівлі що розміщена по провулку Текстильників -1 де дотримано всіх європейських стандартів це кондиціювання та дотримування самих норм збереження архівних документів.
На світлинах, унікальні архівні документи
Коментарі (0)
Другие новости:
- 21.11.2024 14:56
- 15.11.2024 13:14
- 15.11.2024 12:27
- 08.11.2024 11:46
- 31.10.2024 11:40
- 30.10.2024 09:01
- 29.10.2024 16:37
- 29.10.2024 09:25