Як відбувалося свято "Вихід на полонину" на Буковині. Докладно
- 06.06.2009 18:22
У мальовничій перлині буковинських Карпат Путилі вже у 46 раз відбулося традиційне свято виходу на полонини "Полонинська ватра". Проте, як заявив на прес-конференції, що передувала святковому дійству, голова Чернівецької облдержадміністрації Володимир Куліш, свята могло й не бути. Винуватцем тому – наслідки минулорічної повені. Усі дороги, що ведуть до Путили, знаходяться у аварійному стані. Ремонти, звичайно, йдуть, але далеко не такими темпами, як того хотілося б. Передусім – місцевому населенню, а вже потім – туристам.
Саме це, та ще й дощі напередодні стали основною причиною того, що в останній момент багато люду відмовилося від карпатської гулянки. І відмовилися дарма, адже була і гарна сонячна погода, і багато усіляких традиційних і нових святкових заходів.
В імпровізованому гуцульському селі до уваги відвідувачів забави були витвори ужиткового мистецтва дітей з ряду буковинських шкіл. У майбутньому, за словами організаторів дійства, твори, вироблені дітками, продаватимуться на своєрідних аукціонах, а всі зібрані на них кошти йтимуть на розбудову житла для багатодітних сімей, які проживають на Путильщині. Наразі ж гуцульській сім'ї, що налічує 16 діточок, допомогли коштами, зібраними на в'їзді до Путили на імпровізованій митниці. Частина зібраних коштів також пішла на лотерею, взявши участь у якій буквально кожен міг виграти ягня, баранця, чи якийсь файний сувенір. Багато виробів з дерева, запропоновані туристам на ярмарку, були, щоправда, китайського походження, але не будемо про сумне, бо було й безліч позитивів.
Вже з самого ранку про те, що свято розпочалося, свідчили коні й підводи, що возили містечком усіх бажаючих. Певно, від небаченої дотепер кількості туристів коні просто звар'ювали чи то від задоволення, чи то від остраху, рясно помітивши територію ярмарку продуктами переробки власного травлення.
На центральній площі містечка очільники краю вшанували передовиків агропромислового комплексу району, а вже опісля – всі на стадіон! Бо саме тут, як всередині, так і навколо відбувалися найцікавіші дійства. Одне з них – обрання ватага. Вже котрий рік поспіль ним став Микола Штефуряк з села Усть-Путила.
– Це свято – не так гонор, як клопоти, – каже пан Микола, – але це дійсно повинно бути, бо все зроблено передусім для наших людей – для полонинників. Звичайно, з'їжджаються люди з різних районів, різних сіл, але саме полонинники є гордістю Путильщини. Мені у душі радісно, що Бог дав нам файну днину. Бо коли дощ, а потім сонце – урожай буде хороший, худоба з полонини вийде файна – а нам більше нічого й не треба. Тому що, як би там не було, – гуцул жиє з худоби. Як казали наші діди – вівця як годує, так і одягає гуцула.
А ось молодший брат ватага Василь Штефуряк варив на стадіоні справжнісіньку гуцульську кулешу.
– Рецепт її доволі простий – розповідає пан Василь. – Це є вода джерельна, трохи солі, мука кукурудзяна. Лиш вода закипіла, засипаємо муку. Варимо – мішаємо, мішаємо, потім, коли вже запарилася мука, добре перемішуємо. Коли чир не відстає від мішалки – кулеша готова. Такої ви кулеші нігде не спробуєте, як тут. Вона зварена на чистому вогні. Якщо подивитися на зварену кулешу і на сонце – це щось схоже.
Газдиня свята Світлана Шинкарук усіх радо пригощала ще однією гуцульською стравою – гуслянкою.
– На гуслянку молоко кип'ятять, – розповідає пані Світлана. – Перекип'ятили і тримають, щоб воно трошки охололо, до того часу, щоб там палець міг утриматися. Потім дають на трилітрову банку три ложки цієї гуслянки, накривають, ставлять на тепле місце і вона сама по собі робиться.
Посмакувавши гуцульськими делікатесами, йдемо далі. Майстриня Марія Петрів з Брусторів представила величезну колекцію коників, зроблених із сиру. Саме тому біля неї зібралося чимало зацікавленого люду.
– Я їх нещодавно у Космачі показувала, а ще – на нещодавньому святкуванні 400 років Брусторам, де я зайняла перше місце. Окрім коників, ліплю баранчики, курочки і навіть виліпила такого собі лісника. Мої коники є навіть в колекції Президента Віктора Ющенка, – продовжує пані Марія. – Ось і фотографія, де я з ним. І діти його вчилися у мене у Софіївському соборі. Вони зліпили такий собі калачик. Якби вони більше у мене вчилися, зробили б ще краще. Як така фігурка засохне – може і 20 років бути. Просто треба, щоб вона стояла у сухому місці – у креденці, у шафі, на столі – щоб її не мочило. А потім кидаєте її у гарячу воду, і вона си розплавлює, і знову можна їсти!
Поряд із вже традиційним конкурсом "Карпатський легінь" та фестивалем сиру гості свята мали змогу побачити гуцульське весілля, помандрувати туристичними маршрутами, які протягом дня презентуватиме інформаційний центр туристичних маршрутів. Хто ж залишився на стадіоні, міг побачити справжнісінького страуса, що впевнено походжав у супроводі його власника у ковбойському вбранні. А усі, хто полюбляє фотографуватися не з реліктовими тваринами, а з людьми, могли зробити світлину зі справжнім козаком з багнетами та кременевою рушницею. Вже котрий рік поспіль у такий спосіб підробляє заслужений майстер народної творчості Роман Стринадюк. Виступило на стадіоні і безліч музикантів – як аматорів, так і вже іменитих.
– Я задоволений фестивалем на всі 100%, незважаючи навіть на те, що через хворобу барабанщика ми сьогодні не зможемо виступити, – розповів мені культовий гуцульський рокер Міклош Лайош з Косівського гурту "Повінь", що зорганізований далекого 1977 року. Це свято має бути у Карпатах, причому саме в Путилі, бо Путила – серце Карпат. Наша нова програма називається "Дай мені спокій, не довби мені мозок, не доводи мене до краю, бо єк си нап'ю, то за волосся виволочу тебе на подвір'я, кохана Єлено! Дай мені спокій!". Гадаю наступного року ми обов'язково її тут виконаємо.
А фінальним акордом святкування став виступ відомого прикарпатського гурту "Перкалаба", названого так на честь однойменного села, що знаходиться за якихось 60 кілометрів від Путили, у лісистій місцевості на кордоні з Румунією. Але дочекалися їх виступу далеко не всі – чи то від надмірного вживання алконапоїв, чи від переповнення емоціями, а чи просто надихавшись чистого карпатського повітря то тут, то там валялися п'яні вуйки. Для них 46-й вихід на полонини був вже в минулому, відображаючись у снах.
Тарас ПІЦ, журналіст, спеціально для "ДОБИ", фото автора
Коментарі (0)
Додати свій коментарій:
Другие новости:
Новый год:2025 время перезагрузки и новых надежд
Для кого-то это повод подвести итоги, для других – попытка
- 21.11.2024 14:56
Як заброньованому виїхати за кордон?
З початком дії воєнного стану в Україні запроваджено обмеження на перетин
- 15.11.2024 13:14
КиївПрайд: скандал через співпадіння з Днем пам’яті жертв Голодомору
Співпадіння дат: проблема етики чи випадковість?
- 15.11.2024 12:27
У Чернівцях за клопотанням слідчих поліції взято під варту місцевого наркозбувача
Здійснюючи превентивні поліцейські заходи на території міста Чернівці, правоохоронці з
- 08.11.2024 11:46
Дональд Трамп одержал победу 2024
Психологічна допомога для чоловіків
За допомогу в перетині кордону чоловікам - засудили на 2 роки тюрми
Відповідно до вироку Новоселицького районного суду Чернівецького району, двох
- 31.10.2024 11:40
Какие черты лица у мужчин и женщин, которые изменяют?
Выяснилось, что изменщиков можно отличить по определенным типичным чертам лица
- 30.10.2024 09:01
Введено спрощений алгоритм переведення військових
Новий алгоритм спрощує процедуру переведення військовослужбовців
- 29.10.2024 16:37
Огляд основних воєнних дій в Україні з 21 по 27 жовтня
Союзники та партнери підтримують Україну
- 29.10.2024 09:25
235.jpg "http://1568.cv.ua/")